Головна Блог Приклад плану забезпечення безперервності бізнесу [Великий Посібник]

Приклад плану забезпечення безперервності бізнесу [Великий Посібник]

Забезпечення безперервності виробничих процесів — це ключ до уникнення дорогої зупинки роботи. Проте, не всі виробники готові до непередбачених збоїв. Від стихійних лих до втрати даних, підприємства стикаються з різноманітними загрозами, які можуть призвести до простоїв на години, дні, а іноді й тижні. У цій статті ми розглянемо важливі системи та стратегії, які допоможуть уникнути таких катастроф.

Чому безперервність бізнесу у виробництві настільки важлива

Будь-який виробник знає, як небезпечні несподівані зупинки виробництва. Якщо продукт не може бути виготовлений, його не можна продати. Якщо він не буде завершений вчасно, не вдасться доставити замовлення клієнту. Коли працівники не можуть працювати, продуктивність падає, а прибуток зменшується.

Такі перебої не лише позбавляють доходів, але й можуть порушити домовленості з клієнтами. Це запускає “снігову кулю” наслідків: виробничі збої зачіпають практично всі інші процеси на підприємстві, руйнуючи довіру клієнтів, підриваючи репутацію компанії та скорочуючи її прибутки на роки. Ба більше, відсутність стабільного виробництва ставить під загрозу саме існування компанії.

Основні загрози для виробництва

Однією з найпоширеніших проблем у виробництві є поломка обладнання, що може зупинити процеси і коштувати дорого. Виробники часто вкладають значні кошти в підготовку технічного персоналу, щоб мінімізувати час простою при несправності. Проте, існує й інші загрози, до яких також слід готуватися:

Кібератаки: Шкідливе програмне забезпечення, зокрема програми-вимагачі, може за хвилини паралізувати роботу компанії, заблокувавши доступ до важливих даних та знищивши критично важливі файли.
Стихійні лиха: Негода, землетруси або інші природні катастрофи можуть пошкодити обладнання, приміщення і навіть створити загрозу для життя працівників. Якщо резервного плану немає, відновлення роботи може стати практично неможливим.
Пожежі та задимлення: Навіть якщо вдається уникнути масштабної пожежі, дим може зірвати роботу, негативно вплинути на здоров’я працівників і спричинити додаткові простої. Необхідно мати як системи запобігання, так і плани швидкого відновлення роботи після подібних інцидентів.
Затоплення: Чи то від природного лиха, чи то через пошкодження всередині приміщення, наприклад, прорив труби, затоплення може знищити обладнання і спровокувати значні затримки.
Перебої в енергопостачанні: Тривале відключення електрики або інших важливих ресурсів, як-от природний газ, може зупинити виробництво на тривалий час. Наявність резервного живлення є критично важливою для підприємств, які не можуть собі дозволити простої.
Збої в ІТ-системах: Втрата даних, неполадки в мережі або програмні збої можуть паралізувати виробничі процеси, особливо якщо відсутні резервні плани для безперебійної роботи.

Урок з минулого: збитки вартістю 1,4 мільярда доларів

Одним з найвідоміших випадків став вірус-здирник NotPetya, який атакував фармацевтичного гіганта Merck у 2017 році. Сотні компаній по всьому світу постраждали від цього штаму, але для Merck наслідки були особливо руйнівними. Кібератака паралізувала виробничі та комерційні процеси, відключила електронну пошту компанії та позбавила 70 000 співробітників доступу до їхніх комп’ютерів.

Перші фінансові оцінки збитків склали близько 310 мільйонів доларів. Однак у 2022 році судовий процес з відшкодування збитків від страхової компанії показав, що загальні витрати Merck на відновлення склали 1,4 мільярда доларів:

$135 мільйонів через втрату доходу.
$175 мільйонів на відновлення роботи систем.
$870 мільйонів на відновлення зашифрованих файлів, підвищення безпеки та придбання нового обладнання.

Ці цифри показують, наскільки високою є ціна відсутності плану безперервності роботи. Особливо це повинно насторожити невеликі компанії, які не мають фінансових резервів для відновлення після таких інцидентів.

Приклад шаблону плану аварійного відновлення виробництва

План аварійного відновлення (DRP) — це детальний документ, що описує кроки та протоколи, яких має дотримуватися організація для відновлення роботи після операційних збоїв. Часто DRP ототожнюють із планом безперервності бізнесу (BCP), хоча насправді це дещо різні документи. DRP зазвичай фокусується на відновленні після катастроф, зокрема пов’язаних з ІТ, тоді як BCP охоплює ширший спектр заходів для підтримання бізнесу у разі різних загроз.

Для повної готовності кожна виробнича компанія, як і будь-яка організація незалежно від галузі, має розробити як BCP, так і DRP. Хоча деталі таких планів можуть відрізнятися, базовий шаблон плану аварійного відновлення виробництва включає наступні ключові розділи:

Цілі плану	Огляд того, чого має на меті досягти ПУРБ і які операції він охоплює. Формулювання цілей плану дає змогу зрозуміти, на що спрямований план: його сферу дії та обмеження. Наприклад, якщо план спрямований виключно на ІТ-операції, а не на весь бізнес, це має бути чітко прописано.
Команди аварійного відновлення	Список персоналу, який відповідає за активацію плану та нагляд за відновленням. Включіть контактну інформацію ваших основних команд з аварійного відновлення. Не залишайте сумнівів щодо того, хто буде керувати планом і керувати зусиллями з відновлення, коли план буде активовано.
Оцінка ризиків	Аналіз найбільш ймовірних загроз для ІТ або організації в цілому (відповідно до цілей плану). Ця оцінка має вирішальне значення для розуміння багатьох різних сценаріїв, в яких ваші виробничі операції можуть бути порушені. Дивіться розділ «Загрози для виробництва» вище щодо загальних ризиків, хоча це лише кілька прикладів.
Аналіз впливу на бізнес	Як кожна з цих загроз може порушити роботу. Цей розділ повинен містити детальні розрахунки щодо прогнозованої тривалості зупинки виробництва, вартості, впливу на інші критичні процеси тощо. Кожна загроза, перерахована в оцінці ризиків, повинна бути проаналізована з точки зору її впливу на бізнес.
Протоколи відновлення	Конкретні кроки, які слід здійснити після кожного типу збою для відновлення роботи. Надайте чіткі, покрокові процедури відновлення після різних загроз, зазначених в оцінці ризиків. Там, де це можливо, розгляньте можливість використання візуальної графіки, наприклад, блок-схем, для більшої наочності.
Розгортання безперервності	Перелік поточних систем і процесів, які допомагають підтримувати безперервність, якщо/коли такі збої відбуваються. Сюди можуть входити системи резервного копіювання даних виробника, системи захисту від шкідливих програм, мережеві рішення тощо. Визначення цих розгортань допомагає виявити будь-які прогалини в плануванні, які необхідно усунути.
Непередбачені ситуації	Резервне копіювання планів, активів, обладнання та місць, які можуть бути використані для продовження роботи, якщо основні ресурси недоступні. Окрім резервного копіювання даних, виробничі компанії повинні мати надійні засоби захисту для відновлення своєї діяльності, якщо/коли основні ресурси будуть виведені з ладу. Наприклад, якщо основна виробнича лінія зруйнована, повинна бути можливість задіяти дублюючу ділянку.
Комунікація	Як команди аварійного відновлення будуть спілкуватися між собою, із зацікавленими сторонами та з усім іншим персоналом, щоб тримати їх в курсі операційного статусу. Включіть пристрої та засоби зв’язку, які повинні використовуватися вашими командами з відновлення, а також такі ресурси, як інтрамережі/сайти компанії, SMS-системи або телефонні лінії, які будуть використовуватися для зв’язку з працівниками під час великої катастрофи.
Оцінка плану	Графік того, як часто план повинен переглядатися та оновлюватися. Плани аварійного відновлення можуть швидко застарівати. Системи замінюються, співробітники звільняються, ролі змінюються, з’являються нові загрози тощо. Передбачте чіткий графік оцінки та оновлення плану (і хто саме).

Вразливість до атак

Останніми роками виробничий сектор сильно постраждав від атак із використанням програм-вимагачів. Серед постраждалих — такі великі компанії, як Boeing, Nissan, Mondelez та Renault. Хакери цілеспрямовано атакують саме виробників, знаючи, що ці компанії частіше готові платити значні суми викупу, щоб уникнути простоїв у виробництві. Однак це лише частина проблеми.

Експерти вважають, що виробничі компанії особливо вразливі до атак через використання застарілого програмного забезпечення та невиправлених операційних систем. Багато виробничих систем працюють на базі програм, створених під конкретні завдання і не оснащених сучасними засобами безпеки. Хакери користуються цими слабкими місцями (а також помилками співробітників, які не підозрюють про небезпеку), щоб проникнути в корпоративну мережу.

До того ж, хоча деякі підгалузі виробництва, як-от фармацевтична, підлягають жорсткому регулюванню з боку держави, вимоги щодо безперервності бізнесу для виробництва загалом менш суворі, ніж у таких сферах, як охорона здоров’я.

Операційне резервування як засіб забезпечення безперервності

Найкращим способом забезпечити безперервність операцій після збоїв є створення операційного резервування:

Резервне обладнання або запасні деталі — для оперативного ремонту в разі поломки.
Підготовлений персонал — для швидкої заміни у випадку страйку чи інших непередбачених обставин.
Резервні копії даних — щоб уникнути втрати важливої інформації.
Резервні виробничі приміщення — для продовження роботи, якщо основний об’єкт стане недоступним.

Хоча малий бізнес не завжди має ресурси для резервування всього, він повинен мати базовий план. Прогнозування потенційних катастроф і розуміння того, як на них реагувати, — найкраще, що може зробити компанія, щоб уникнути довготривалих простоїв. Наприклад, малий виробник, не маючи змоги утримувати резервне обладнання, має забезпечити можливість його швидкого ремонту, оренди або закупівлі за необхідності.

Необхідність надійного резервного копіювання даних

Ми вже згадували, як програми-вимагачі та інші втрати даних загрожують виробникам. Втрата критично важливих даних, як-от інформація про клієнтів, запаси чи замовлення, може призвести до повної зупинки виробництва.

Резервне копіювання є критично важливим. Але не менш важливо, як зберігаються ці дані і наскільки вони доступні під час надзвичайних ситуацій. Занадто багато виробників покладаються на застарілі системи резервного копіювання, які ненадійні під час відновлення та вразливі до атак.

Для посилення захисту даних компаніям варто впроваджувати сучасні системи аварійного відновлення, що забезпечують:

Високу частоту резервного копіювання — можливість частих резервних копій (за потреби, кожні кілька хвилин), щоб мінімізувати втрати даних.
Швидкий доступ до даних — миттєве відновлення файлів або цілих серверів завдяки віртуальним резервним копіям, що дозволяє запускати критично важливі програми за лічені секунди.
Надійні резервні копії — стійкі до збоїв і перевірені автоматизованими тестами для підтвердження цілісності даних.
Гібридний хмарний захист — зберігання копій локально і в хмарі для створення додаткового рівня захисту.
Вбудоване виявлення програм-вимагачів — захист, який автоматично перевіряє резервні копії на наявність ознак зараження.

Сьогодні дані є основою стабільного виробництва. Неналежний захист цих даних настільки ж ризикований, як і нехтування захистом будь-якого іншого аспекту діяльності. Без належного планування, детальних протоколів і надійних технологій BC/DR виробники наражають себе на ризик катастрофічних збоїв у безперервності бізнесу.

Кейс щодо кіберстрахування

Навіть маючи резервні копії, виробники повинні готуватися до потенційних втрат через дорогі кібератаки, такі як програми-вимагачі. Кіберстрахування набуває популярності як додатковий рівень захисту, що дозволяє виробничим компаніям (і не тільки) компенсувати витрати від таких інцидентів. Це особливо важливо для малих і середніх виробників, які не мають достатніх фінансових ресурсів, щоб витримати тривалі простої або значні втрати даних.

Соніт Джайн, генеральний директор GajShield Infotech, зазначає у CXO Outlook: «Кіберстрахування необхідне для покриття різних видів відповідальності у випадку кібератаки на ІТ-інфраструктуру виробника, включаючи зобов’язання першої сторони, такі як моніторинг кредиту, крадіжку особистих даних, відновлення інформації про закупівлі, організацію контакт-центру для підтримки постраждалих, а також прямі атаки з вимогою викупу». Крім того, кіберстрахування може покривати витрати на судові позови, регуляторні розслідування, а також ризики, пов’язані з електронними та соціальними медіа.

Контрольний список для створення плану безперервності бізнесу для виробників

Нижче наведено контрольний список основних питань для тих, хто розробляє план безперервності бізнесу (ПБП) вперше:

Хто відповідатиме за створення ПБП? Які особи чи команди керуватимуть планом у довгостроковій перспективі? Чи матимуть вони доступ до керівників різних підрозділів для збору необхідної інформації?
Яка основна мета ПБП? Чи буде він охоплювати один напрямок діяльності або всю компанію?
Як часто план має переглядатися та оновлюватися?
Які існують ризики для виробництва або критично важливих бізнес-операцій?
Які можуть бути наслідки цих ризиків? Як виглядатиме сценарій реалізації загрози, які витрати він спричинить і як вплине на інші аспекти бізнесу?
Які заходи можна вжити для запобігання цим ризикам? Які системи або стратегії зможуть мінімізувати можливість збоїв?
Як найкраще реагувати на виникнення збоїв? Які кроки дозволять пом’якшити їхні наслідки та скоротити час простою?
Як відновити бізнес після збоїв? Які процедури аварійного відновлення слід впровадити, які системи використовувати та які непередбачені обставини врахувати?

Цей контрольний список є основою для створення надійного ПБП, який допоможе мінімізувати ризики, знизити тривалість простоїв і захистити бізнес від масштабних втрат.

Поширені запитання (FAQ)

1. Чому план безперервності бізнесу (ПБП) важливий для виробничих компаній?
Виробничі компанії залежать від безперервної роботи для досягнення виробничих цілей і задоволення попиту клієнтів. ПБП забезпечує, що під час збоїв основні операції можуть продовжуватися або швидко відновлюватися, мінімізуючи час простою, фінансові втрати та можливу шкоду репутації бренду.

2. На яких трьох напрямках зосереджено безперервність бізнесу?
Безперервність бізнесу охоплює три основні напрямки: 1) виявлення ризиків, 2) підготовка до надзвичайних ситуацій, 3) відновлення роботи після збоїв. У виробництві це планування допомагає запобігати збої та швидко реагувати на події, що порушують виробничі процеси.

3. Які приклади безперервності бізнесу можна навести?
У виробництві безперервність бізнесу може включати:

Відновлення резервних копій даних,
Використання резервних генераторів,
Швидкий ремонт виробничих ліній,
Переміщення операцій на резервні майданчики,
Найм замінних працівників під час страйків.

4. Який приклад плану безперервності бізнесу у виробництві?
План безперервності бізнесу у виробництві визначає системи та процедури для підтримання роботи під час криз. Зазвичай він включає оцінку ризиків, аналіз наслідків і протоколи для запобігання, пом’якшення наслідків та відновлення після надзвичайних ситуацій.

5. Які ключові компоненти включає ПБП у виробництві?
План зазвичай охоплює:

Оцінку ризиків і аналіз впливу,
Стратегії реагування на збої (пожежа, повінь, кібератака),
Стратегії відновлення для критично важливих операцій,
Комунікаційні плани для співробітників, постачальників і клієнтів,
Ролі та обов’язки під час збоїв,
Процедури тестування та навчання.

6. Який приклад виробничого збою повинен покривати ПБП?
Наприклад, збій у ланцюжку постачання, коли критичні матеріали стають недоступними. ПБП має включати стратегії для пошуку альтернативних постачальників або коригування графіків виробництва для зменшення впливу.

7. Як ПБП вирішує проблеми, пов’язані з поломками обладнання?
ПБП має включати графіки профілактичного обслуговування для зменшення ризику поломок. Він також визначає дії для швидкого ремонту чи заміни критично важливого обладнання та способи підтримання виробництва за допомогою резервного обладнання чи аутсорсингу.

8. Яку роль відіграє ІТ у виробничому ПБП?
ІТ критичні для сучасного виробництва. ПБП повинен охоплювати стратегії резервного копіювання, аварійного відновлення та кібербезпеки для відновлення й захисту важливих ІТ-систем з метою забезпечення безперервності виробництва.

9. Як часто виробник має оновлювати свій ПБП?
План слід переглядати та оновлювати щороку або після будь-яких значних змін у бізнесі (нове обладнання, технології чи структурні зміни). Також важливо регулярно тестувати план для підтвердження його ефективності.

10. Які витрати можуть бути пов’язані з відсутністю ПБП?
Без ПБП виробнича компанія ризикує понести великі фінансові втрати через тривалі простої, недовиконане виробництво, штрафи, незадоволення клієнтів та регуляторні санкції. Довгострокові наслідки можуть включати втрату репутації та бізнесу.

11. Чи допомагає ПБП у виконанні регуляторних вимог?
Так, регуляторні органи часто вимагають від компаній наявності планів безперервності. Добре продуманий ПБП допомагає відповідати вимогам, уникати штрафів та зменшувати ризики перевірок.

Висновок

Впровадження стандарту ISO 22301 може значно покращити безперервність бізнесу у виробництві, забезпечуючи структурований підхід до управління ризиками та відновлення. Переваги ISO 22301 включають:

Стандартизацію процесів
ISO 22301 надає чіткі інструкції для створення ПБП, що дозволяє мати єдиний стандарт для реагування на надзвичайні ситуації, знижуючи ризик хаосу.
Оцінку ризиків
Стандарт передбачає детальну оцінку ризиків, включаючи кіберзагрози, стихійні лиха та збої обладнання, дозволяючи компаніям підготуватися до інцидентів.
Відновлення після інцидентів
ISO 22301 акцентує увагу на розробці чітких дій для швидкого відновлення операцій, що можуть включати резервні системи, альтернативних постачальників та процедури ремонту.
Підвищення довіри клієнтів
Впровадження стандарту демонструє серйозне ставлення до управління ризиками, підвищуючи репутацію компанії та зміцнюючи відносини з клієнтами.
Відповідність нормативним вимогам
Багато регуляторів вимагають наявності ПБП. ISO 22301 допомагає виконувати ці вимоги та уникати штрафів.

Стандарт ISO 22301 є потужним інструментом для виробничих компаній, який не тільки зменшує ризики, але й підвищує загальну ефективність та довіру клієнтів.