Чому одні компанії стають успішними, а про інші забувають за кілька років?
Чому в одних країнах усі хочуть жити, а інші об’їжджають?
Чому в одних все виходить, а в інших все валиться з рук?
Цим питанням присвячено величезну кількість досліджень та публікацій. Про це говорять багато хто, обговорюють і міркують, напевно, всі…
Так все ж ЧОМУ?
– Чому купують в одних, а не в інших?
– Чому приходять до сусідів, а не до нас?
– Чому одні перебувають на гребені успіху, а інші розчиняються у загальній масі?
Я 20 років займаюся міжнародною сертифікацією. В основі цієї діяльності лежать міжнародні стандарти. І чим більше я цими питаннями займаюся, з чим більшою кількістю стандартів стикаюся і знайомлюся, тим більше приходжу до висновку, що основою успішного, щасливого та благополучного життя є стандарти.
Можна багато сперечатися з цього приводу, наводячи величезну кількість аргументів ЗА та ПРОТИ.
Можу сказати так:
- в основі будь-якої діяльності, будь-якого бізнесу та процесу має лежати принцип PDCA, який ми з вами в рамках стандартів розглядаємо вже понад 2 десятки років і благополучно не звертаємо на нього увагу.
- Що таке стандарт по суті? Це продукт або послуга з описаними та узгодженими характеристиками. І якщо ми посилаємося на якийсь стандарт, то саме це ми маємо на увазі – продукт (послуга) із зрозумілими та очікуваними характеристиками.
Йдемо далі. У цьому ж стандарті, чи гармонізованих стандартах описуються методи та шляхи отримання цих характеристик, а також вимоги до всіх факторів, що беруть участь у цьому процесі – до матеріалів, з яких це виготовляється, до персоналу, який це робить, до обладнання, на якому це виробляється, до методів випробувань, виробничого середовища, засобів вимірювальної техніки, правил техніки безпеки, до впливу на навколишнє середовище і т.д.
Скажіть, якщо ми будемо виконувати всі ці вимоги, чи маємо шанс отримати щось інше, відмінне від кінцевого продукту? Звичайно ж ні. Безумовно, скажете ви, можуть виникнути якісь фактори, усередині або зовні системи, які заважатимуть нам досягти цього нашого очікуваного результату. Так ось, наше завдання і полягає в тому, щоб ці фактори виявляти, розуміти та впливати на них.
Чому ці чинники виникають? І що це за фактори?
А це якраз і є всім відомі ризики. А виникають вони через те, що не додивився, не знав, не розумів, надія на Авось, давай вирішувати проблеми в міру їх виникнення, давай не говоритимемо про погане, щоб не наврочити тощо.
Знайомі ці висловлювання. А до чого призводять ці ризики? Вони призводять до втрат. А втрачати ми не любимо і не хочемо. Виходить, якщо ми керуватимемо ризиками, ми керуватимемо втратами.
Я згадую висловлювання одного керівника великого підприємства. Він розповідав мені про етапи впровадження системи управління у себе. І він казав:
«Михайло, я зрозумів, що у мене функціонує СМК, коли у мене на нарадах під час суперечок та дискусій замість висловлювань – Ти, синку, помовчи, я тут уже 20, 30 чи 40 років працюю. З’явилися висловлювання – А що написано у наших стандартах?» Це головний показник того, що в основі управління лежать не емоції та бажання, а правила та стандарти.
Дайте відповідь на одне запитання: як ви вважаєте, ШАХМАТИ – це творча гра, це гнучка і адаптивна гра? Багато хто скаже – Звісно, ТАК.
Так шахи – це єдина гра, в якій відомі всі можливі комбінації та кроки. Інше питання, що ми можемо їх не знати. І, виходить, нашим завданням під час гри в шахи є вибір правильного продовження.
Якщо ми його знаходимо – то немає ніякої НЕБЕЗПЕКИ і РИЗИКУ, якщо хід неправильний, то ось уже НЕБЕЗПЕКА стукає вам у двері. Так ось, нашим завданням є якомога детальніше прописати всі можливі комбінації та сценарії та керувати ними (після визначення КРИТИЧНО важливих ресурсів, переривання доступу до яких може ЗРУШИТИ або Зупинити наш бізнес).
Чим повніший портфель можливих сценаріїв і комбінацій буде нам відомий, тим більше ГНУЧКИМИ і АДАПТИВНИМИ ми будемо, тим в більшій БЕЗПЕЦІ ми будемо.
Ви скажете – це неможливо, знати всі можливі сценарії. Не можливо відразу скласти собі такий список. А чи всі пам’ятають, що однією з вимог того самого стандарту ISO 9001 є БАЗА знань компанії та управління нею. Чи всі виконують цю вимогу?
Сьогодні вже багато хто стикався з термінологією – СТІЙКИЙ РОЗВИТОК. Вона прийнята лише на рівні ООН. Багато компаній включили у свою стратегію деякі цілі із цього. Але, як ми бачили раніше, досягнення мети має описуватись у певних стандартах. Так от недавно зробили дослідження на предмет, яким цілям відповідають наявні стандарти.
Результати приголомшливі. Наприклад, МЕТА СТАЛОГО РОЗВИТКУ №9: ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ, ІННОВАЦІЇ ТА ІНФРАСТРУКТУРА. До неї входять 12502 стандартів, МЕТА 3: ДОБРЕ ЗДОРОВ’Я І БЛАГОПОЛУЧЧЯ – 2780 стандарту, МЕТА 12: ВІДПОВІДАЛЬНЕ СПОЖИВАННЯ ТА ВИРОБНИЦТВО – 2543, далі – повний список
1 – ЛІКВІДАЦІЯ ЗЛИДНОСТІ 341
2 – ЛІКВІДАЦІЯ ГОЛОДУ 530
3 – ДОБРЕ ЗДОРОВ’Я І БЛАГОПОЛУЧЧА 2780
4 – ЯКІСНА ОСВІТА 477
5 – ГЕНДЕРНА РІВНІСТЬ 176
6 – ЧИСТА ВОДА ТА САНІТАРІЯ 543
7 – ДОСТУПНА ТА ЧИСТА ЕНЕРГІЯ 819
8 – ГІДНА РОБОТА ТА ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ 2407
9 – ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ, ІННОВАЦІЇ ТА ІНФРАСТРУКТУРА 12502
10 – ЗМЕНШЕННЯ НЕРАВЕНСТВА 502
11 – СТІЙКІ МІСТА І НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ 2322
12 – ВІДПОВІДАЛЬНЕ СПОЖИВАННЯ ТА ВИРОБНИЦТВО 2543
13 – БОРОТЬБА ІЗ ЗМІНА КЛІМАТУ 1071
14 – ЗБЕРІГАННЯ ВОДНИХ ЕКОСИСТЕМ 274
15 – ЗБЕРІГАННЯ ЕКОСИСТЕМ СУШІ 1036
16 – СВІТ, ПРАВОСУДДЯ ТА ЕФЕКТИВНІ ІНСТИТУТИ 154
17 – ПАРТНЕРСТВО В ІНТЕРЕСАХ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ
Особисто для мене це дуже важливий показник. Чому? Всі ми погоджуємось, що основою розвитку, процвітання та співіснування – є СТІЙКИЙ РОЗВИТОК, що базується на балансі зазначених у ній систем, а саме Економіка, Екологія та Соціальна відповідальність. А стандарти описують і показують, як нам досягти цілей у кожній групі, як створити ці СТІЙКІ СИСТЕМИ.
Сьогодні тільки лінивий не говорить про ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ. Але чому ми не досягаємо видатних успіхів, чому наша промисловість – одна з найенергоємніших.
Десь у році 2011 мені пощастило, і я зустрів людину, яка на той момент працювала в компанії, що займається енергозбереженням та енергоефективністю у будівництві понад 30 років. І ось що він мені розповів: Михайле, запам’ятай, що таке енергоефективність і тобі буде легше працювати на цьому ринку.
Ось приклад. Ми вирішили збудувати ЕНЕРГОЕФЕКТИВНИЙ будинок. Купили найенергоефективнішу цеглу, плити перекриття, вікна, двері, передбачили можливість використання відновлюваних джерел енергії. Навіть проводку встановили, яка не гріється. Але… Вирішили заощадити на вентиляції.
Що ми маємо у сухому залишку? На нашому проекті “Енергоефективний дім” можна ставити жирний хрест. Тому що ми будемо змушені відчиняти вікна для провітрювання. Іншими словами, ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІСТЬ – це список, перелік факторів, які:
– чогось варті
– кожен окремо має ефект зниження споживання
– Сумарно дають нам нашу мету.
І ми можемо усвідомлено використовувати та застосовувати ці фактори по черзі, поступово рухаючись до наміченої мети (якщо у нас, наприклад, не вистачає засобів усе застосувати одночасно).
Уявіть, як зміниться ваше підприємство, якщо:
– питаннями енергозбереження та енергоефективності займатимуться не лише ЕНЕРГЕТИКИ
– планування споживання та розподілу енергоресурсів матиме такий же плановий характер, як і планування виробництва
– питання енергоефективності враховуватимуться на етапах проектування та закупівель
Чи стане ваше підприємство іншим?
Чи матиме воно КОНКУРЕНТНІ ПЕРЕВАГИ перед рештою?
Скоріше за все так.
Так для неї також є серія стандартів ISO 50000. Ними потрібно просто користуватися.
Навіть, якщо ми візьмемо таку діяльність, як ПРОДАЖІ. Ну а до чого ж тут стандарти? Все залежить від того, що ви розумієте під продажами, що входить у процес продажу. Сьогодні існує безліч курсів з продажу, багато з них дуже хороші. Багато хто з них концентрується на організації роботи відділу продажів, в основі якого, до речі, повинні лежати ті ж СТАНДАРТИ:
– за правилами переговорів
– щодо відхилення заперечень
– за кількістю дзвінків на день
– за кількістю живих переговорів
– за показником конверсії лідів у покупців
Можна ще наводити приклади щодо того, що продажі – це часто ще й логістика (не у всіх компаніях ці процес розділені). А якщо логістика, то це ідентифікація процесів доставки, постачання тощо. і багато іншого.
Для логістики взагалі є окремий стандарт ISO 28000 – Система менеджменту безпеки ланцюжка поставок. Або Дуже, до речі, цікава та найбільш якісна логістична система належить такій компанії, як Ford Motor Company. Вона містить усі вимоги в рамках стандарту QS-9000. QS-9000 – це промисловий стандарт, який був розроблений для налагодження роботи постачальників, усунення несправностей у ланцюзі поставок, відхилень на виробництві. Націлений створення найбільш досконалої системи управління якістю в логістичній системі.
Пам’ятаю, дивився виступ Генерального директора Д.ТЕК Максима Тимченка, в якому він сказав, що однією зі складових діяльності Компанії є ESG стратегія (Environmental, Social, Corporate Governance). І мені дуже сподобалося обґрунтування важливості цієї складової. Він сказав далі: «Можливо, на сьогодні ця абревіатура не дуже знайома в Україні для багатьох компаній, але незабаром це стане обов’язковою вимогою наших інвесторів. Вже сьогодні більше 70% інвестиційних фондів не готові інвестувати в компанії, які не декларують своєї прихильності до цих цінностей і не живуть за принципами ESG.
Ось вам приклад стандартизації.
Ну і насамкінець хочу навести вам такий приклад, який також показує різницю між мисленням з урахуванням стандартів та їх комплексного підходу, та мисленням, яке часто використовуємо ми.
Для будь-якої економіки будь-якої країни реконструкція доріг та підтримка їх у відповідному стані – першорядне завдання. І це правильно – дороги – це артерії держави. Але, приступаючи до виконання цього завдання (реконструкції, будівництва тощо), ми часто забуваємо про те, а яку основну мету ми переслідуємо, проводячи ці роботи? А мета ця – ЗАБЕЗПЕЧИТИ БЕЗПЕКУ ДОРОЖНОГО РУХУ. І стандарт має такий ISO 39001. А як ми можемо її забезпечити?
Тільки якщо в цей процес будуть залучені АБСОЛЮТНО всі учасники дорожнього руху, АБСОЛЮТНО всі зацікавлені сторони. Дуже показовим є наступний приклад різного розуміння та підходу до цього питання. Кілька років тому я був у колег у Греції і зайшла мова якраз про цей стандарт. І ось що мені каже мій колега: Михайле, подивися уважно на цей стандарт. Він застосовується, практично до всіх компаній та організацій. Як це? – здивувався я.
А подивися, хто бере участь у створенні БЕЗПЕКИ дорожнього руху?
– І проектувальники доріг
– І будівельники доріг
– І приватні водії
– І автомобільні компанії – перевізники
– І пішоходи
– І велосипедисти
– І господарі магазинів, ресторанів, кінотеатрів довкола
– Школи, дитсадки та інститути
– Супермаркети
– І багато, багато інших…
І створюючи БЕЗПЕЧНІ умови, ми повинні врахувати вимоги та очікування всіх учасників. І вони мають розуміти свій вплив на цю безпеку. Тобто вони повинні брати участь у створенні цієї БЕЗПЕКИ
Скажіть, чи стикалися ви з ситуацією на тій же дорозі, коли вам відповідали на ваше запитання, чому такі дороги? Це не ми. Це – дорожня служба, або це вантажні автомобілі, або це фермери, які переганяють корів, або, або, або.
Або коли ви їдете по трасі та БАХ, ПРОБКА… і не видно їй кінця та краю. І що там попереду і скільки це триватиме? А чи можна поставити плакат? А можна розмістити у соціальну мережу інформацію, що Шановні учасники дорожнього руху. На такому-то кілометрі ремонтні роботи Прийміть до уваги, вибачте. А чому так відбувається? Тому що немає правил, немає стандартів.
Так давайте разом ці стандарти створювати, давайте їх виконувати і виробляти в собі звички, які зроблять із нас ПЕРЕМОЖЦІВ і просто УСПІШНИХ і ЩАСЛИВИХ людей.